• admin
  • Комментариев: 0
  • Просмотров: 312
  • 12-11-2014, 17:38

Держава на півдні Азії. Територія - 3,28 млн. кв. км. Населення - близько 650 млн. (на початок 1980 р.); налічується кілька сотень націй, народностей і племінних груп, найбільші з яких - хиндустанци, телугу, маратхі, бенгальці, таміли, гуджаратці, каннара, пенджабці та ін. Столиця - Делі (5 млн. жит.).

Держ.мова - хінді та (тимчасово) англійська. 83% населення сповідують індуїзм, 11% - іслам, 2,6% - християнство, 1,9% - сикхізм, 0,7% - буддизм.

Індія - одна з найдавніших країн світу (найбільш ранні поселення датуються III тисячоліттям до н. е..). Протягом майже 200 років була під панування',1 англійських колонізаторів Індійський народ вів вперту боротьбу за своє звільнення. Найбільшими подіями цієї боротьби стали народне повстання 1857-59 рр .. (так зв. сінайське повстання), національно-визвольні рухи 1918-22 рр., 1928-33 роках і 1942 р. на чолі з такими видатними діячами, як М. Ганді та Дж. Неру, повстання військових моряків-індійців в 1946 р. 15.VIII.1947 р. Індія домоглася незалежності, отримавши статус домініону. 26.1 1950 р. вона була проголошена республікою. 13.IV. 1947 р. Радянський Союз встановив дипломатичні відносини з Індією.

За роки незалежності під керівництвом партії Індійський національний конгрес (ІНК), що прийшла до влади в 1947 р. в Індії були здійснені важливі соціально-економічні перетворення, спрямовані на обмеження поміщицького землеволодіння, зміцнення держ сектора в економіці, піднесення с.-г. вир-ва, зміцнення політичної самостійності країни.

Підсилився в останні роки в Індії процес розмежування політичних сил, викликаний загостренням соціально-політичних протиріч, захопив і ІНК. У той же час активізувалася діяльність в країні низки опозиційних партій. В результаті ІНК на що проходили в 1977 р. парламентських виборах зазнав поразки і після 30-річного правління поступився владу в країні блоку опозиційних партій - Джаната парті. Проте в період нового керівництва в країні ще більше зросла соціальна напруженість. Посилився наступ монополій і великих землевласників на права трудящих, збільшилась кількість страйків, відбувалися хвилювання в селі, поглибилися протиріччя між різними політичними угрупованнями. Втративши підтримку більшості в Народній палаті парламенту, уряд Джаната парті достроково (15.VII 1979 р.) склав свої повноваження. Після невдалої спроби сформувати новий уряд на базі старого складу парламенту в країні було оголошено про його розпуск і призначення нових позачергових парламентських виборів. Вибори в Народну палату, що відбулися в січні 1980 р., закінчилися переконливою перемогою Індійського національного конгресу на чолі з В. Ганді. Значного успіху досягли на виборах ліві партії Індії, виступали єдиним фронтом. Причому комуністи отримали найбільшу кількість місць у парламенті серед інших опозиційних партій. Цей успіх - результат самовідданої роботи комуністів в масах, їх боротьби на захист інтересів робітничого класу, трудового селянства, інших найбідніших верств індійського суспільства.

Своїм основним завданням уряд І. Ганді оголосив послідовне проведення курсу Дж. Неру у внутрішній і зовнішній політиці, здійснення висунутої ІНК в 1975 р. програми соціально-економічних заходів з 20 пунктів, спрямованій на поліпшення становища найбідніших верств населення.

В області зовнішньої політики Індія традиційно проводить курс неприєднання, мирного співіснування та співробітництва з усіма країнами Успішно розвиваються всебічні дружні радянсько-індійські відносини на основі Договору про мир, дружбу і співробітництво між СРСР та Індією, підписаної 9.VIII 1971 р.

Індія прагне послідовно проводити лінію на нормалізацію обстановки в регіоні Південної Азії. У 1976 р. були відновлені дипломатичні відносини між Індією і Пакистаном; в 1977-79 рр. - можна нек-рие спірні питання, які існували гежду Індією, Бангладеш, Шрі-Ланкою і Непалом. Спроби індійського уряду нормалізувати відносини з Китаєм, претендує на значну частину території Індії, не принесли бажаних результатів відкрито експансіоністської політики китайського керівництва Індія послідовно виступає за перетворення Індійського океану в зону миру, проти курсу імперіалізму США та інших агресивних сил на озброєння Пакистану і перетворення її на плацдарм боротьби проти народно-демократичного режиму в Афганістані.

Згідно конституції, виконавча влада належить президенту (він же глава держави), віце-президента та Раді міністрів на чолі з прем'єр-міністром (з січня 1980 р. В. Ганді). Президент обирається на 5 років (з липня 1977 р. президент - С. Редді). Президент призначає прем'єр-міністра і членів уряду (за рекомендацією прем'єр-міністра), є верховним головнокомандуючим збройними силами. Практично виконавча влада здійснюється від імені президента Радою міністрів на чолі з прем'єр-міністром. Законодавча влада належить двопалатному парламенту, що складається з Народної палати (нижній) і Ради штатів (верхньої палати).

Індійський національний конгрес (ІНК) - створений у 1885 р., одна з найбільших партій національної буржуазії. У 1947-77 рр. перебувала при владі, в 1977-79 рр. була а опозиції, з січня 1980 р. знову стала правлячою партією. Голова ІНК - В. Ганді. Паралельний Індійський національний конгрес - створений у січні 1978 р. групою діячів, що вийшли з ІНК. Партія переживає гострий крязис. Джаната парті - створена в травні 1977 р., в неї ввійшли брали участь у передвиборчому блоці 1977 р. партії і угруповання - Джана сангх, Організація конгрес, Бхаратія лок дав, соціалісти і ряд колишніх конгрессистов. Лок дав - створена в липні 1979 р. групою членів парламенту, які вийшли з Джаната парті. Представляє інтереси заможного і середнього селянства. Бхаратія Джаната парті - створена у квітні 1930 р. групою членів кол. релігійно-общинної партії Джан Сангх, порвавшей з Джаната парті.

Комуністична партія Індії (КПІ) - створена в грудні 1925 р. XI з'їзд КПІ (31.03 - 7.IV. 1978 р) визначив завдання партії щодо розгортання масової боротьби за корінні інтереси трудящих, ідеологічного та організаційного згуртування партійних лав, посилення ролі КПІ в політичному житті країни.

З'їзд особливо підкреслив необхідність єдності дій всіх лівих і демократичних сил країни, і насамперед КПІ і КПІ(м). На з'їзді була висловлена солідарність КПІ з КПРС і з усім міжнародним комуністичним рухом Генеральний секретар Національної ради КПІ - Раджешвара Рав. Центральні друковані органи - щоденна газета «Джан південь» (мовою хінді), тижневики «Ныо чйдж» (англійською мовою) і «Хайат» (на мові урду).

Комуністична партія Індії (марксистська) - КПІ(м) - створена в кінці 1964 року X з'їзд КПІ(м), що відбувся 2 - 8.1 У 1978 р., висунув гасло об'єднання всіх лівих і демократичних сил. Останнім кремя керівництво КПІ (и) виступає з критикою зовнішньополітичного курсу китайського керівництва, його блокування з імперіалізмом США Генеральний секретар ЦК КПІ(м) -Е. М Ш. Намбудирипад. Центральний друкований орган - тижневик «Пиплз демокраси» (англійською мовою).

Основні профспілкові об'єднання: Індійський національний конгрес профспілок - діє під керівництвом ІНК; Всеіндійскій конгрес профспілок - працює під керівництвом КПІ; Центр індійських профспілок - знаходиться під керівництвом КПІ(м); Хінд маздур панчаят (Рада індійських робітників) і Хінд маздур сабха (Збори індійських робітників) працюють під керівництвом лідерів, які раніше входили в соціалістичну партію; Бхаратія маздур сангх (Союз індійських робітників) - діє під керівництвом лідерів, що входять в Бхаратія Джаната партп.

Найбільша селянська організація - Киса сабха (Всеиндийское селянське збори) - знаходиться під впливом КПІ. Під керівництвом КПІ діє також Бхаратія khet маздур юніон (Союз сільськогосподарських робітників Індії).

Громадські організації. Всеиндийская організація миру та солідарності, Національна федерація індійських жінок (член МДФЖ), Всеиндийская федерація молоді (член ВФДМ), Всешдшский конгрес студентів.

Індія - аграрно-індустріальна країна. Володіє величезними природними ресурсами. Запаси вугілля оцінюються в 121,4 млрд. т, залізних руд - у 22,4 млрд. т (одні з найбільших у світі); є також боксити, мідь, нафта, марганець.

У сіл госп-ві зайнято близько 70% самодіяльного населення, у пром-сті - менше 20%. В ході капіталістичної індустріалізації Індії істотні позиції в економіці зайняли монополії. На частку найбільших індійських та іноземним грома. монополістичних груп і монополій нині припадає близько 75% загальних активів усіх приватних акціонерних компаній. Уряд Індії вживає нек-рие заходи щодо обмеження діяльності монополій. <

За роки незалежності Індія досягла значних успіхів у справі перетворення успадкованої від колонізаторів економіки. Курс на індустріалізацію в умовах протекціонізму і широкого впровадження різних форм держ. капіталістичного регулювання економіки (планування, створення держ. сектора, ліцензування, контроль над цінами, експортом, імпортом тощо) сприяв зростанню пром. вироб-ва (обсяг пром. продукції за роки незалежності зріс більше ніж у 3 рази). Найбільш швидко зростали галузі важкої пром-сті та енергетики. Особливе значення для розвитку нац. економіки Індії має створення і форсований розвиток держ. сектора. Нині його частка в ВНП становить 20%, а в цілому ряді важливих галузей пром-сти йому належать провідні позиції.

Основу держ. сектора складають підприємства, які збудовані або будуються при сприянні СРСР (св. 70 об'єктів, з них - понад 50 вже здані в експлуатацію). Серед діючих підприємств - металургійний комбінат у Бокаро, металургійний завод у Бхілаї, заводи важкого машинобудування в Ранчі, гірничо-шахтного обладнання в Дургапуре, важкого електрообладнання в Хард-варі, антибіотиків в Рішікеше та ін. На частку підприємств, споруджених в Індії при сприянні СРСР, доводиться '/з переробки нафти, св. 40% вироб ва сталі, 20%-електроенергії. В 1978/79 р. в Індії було вироблено 103 млрд квт-год електроенергії, 19,5 млн. т цементу, 9 млн. т сталі, 8 млрд. м х.-б. тканин, видобуто 37 млн т залізної руди, 12,5 млн. р нафти, 102 млн. т вугілля.

В останні роки у сел. госп-ві Індії був здійснений комплекс агротехнічних заходів, відомих під назвою «зелена революція». Це дозволило значно підвищити збір продовольчого зерна (у 1979 р. - 130,5 млн. т). Однак плодами «зеленої революції» користуються гол. чин. великі землевласники і заможні селяни - куркулі. Основна маса сільського населення Індії страждає від безземелля та малоземелля. За офіційними даними, 22% сільського населення зовсім не мають землі, а 62% володіють ділянками до 5 акрів (1 акр = 0,4 га). В руках же 3% землевласників, які володіють ділянками св. 30 Окров, зосереджено 23,6% оброблюваної землі.

Довжина жел. доріг - св. 61 тис. км, автошляхів - св 1,3 млн. км, у т. ч. з твердим покриттям - 541 тис. км. На частку ж.-д. транспорту припадає 80% вантажних і 70% пасажирських перевезень. Розвинений автотранспорт. Тоннаж морського торговельного флоту - 5,1 млн. бр.-реєстр. т (1977).

Грошова одиниця - індійська рупія. 100 інд. руп. = 8,1 руб. (лютий 1980 р.).

Експортуються джутові вироби, продукція машинобудування і металообробки, цукор, х.-б. тканини, чай, шкіри та ін; імпортує нафту і нафтопродукти, машини і устаткування, продовольство, добрива, метали і т. д. Основні внешнеторг. партнери: США, СРСР, Японія, Англія, ФРН, багато що розвиваються країни. Зростає товарообіг Індії з соціалістичними країнами.

За офіційними даними, на середину 1979 р. на біржах праці було зареєстровано 13 млн безробітних. Є також велика кількість частково безробітних Офіційно визнано, що св. 40% населення країни живе на доходи нижче рівня бідності. Майже 70% населення неграмотне. В країні проходить кампанія з ліквідації неписьменності, що передбачає введення обов'язкового навчання дітей у віці до 14 років.