• admin
  • Комментариев: 0
  • Просмотров: 338
  • 12-11-2014, 17:48

Держава на північному сході південноазіатського субконтиненту. Територія - 142,7 тис. кв. км. Населення - близько 87 млн. (оцінка 1980 р.); бенгальці - 98%, «біхарі» (вихідці з північних районів Індії) - близько 500 тис., а також чакма, сантали, кхасі та інші невеликі народності і племена - св. 500 тис. Столиця - Дакка (близько 2 млн. жит.). Держ. мова - бенгалі, використовується також англійська. 85,4% віруючих - мусульмани, 13,5% - індуїсти, св. 1% - буддисти, християни та ін

Перші державні утворення на території Бангладеш виникли в VII - VI ст. до н. е. У XIII ст. країна була підпорядкована мусульманськими завойовниками. З 1757 р. по 1947 р. перебувала під англійським пануванням. Зростання національно-визвольного руху в роки другої світової війни змусив англійських колонізаторів піти з Південної Азії. В результаті розділу кол. британської колонії Індії на два домініону (за релігійною ознакою) - Індію і Пакистан - в 1947 р. Бангладеш (тоді Східна Бенгалія)-під назвою Східний Пакистан була включена до складу Пакистану.

Соціально-економічна і політична дискримінація Східної Бенгалії, засилля в усіх сферах життя западнопакистанской великої буржуазії і поміщиків викликали наростання бенгальської національно-визвольного руху.

У грудні 1970 р. в Пакистані відбулися перші загальні вибори, на яких перемогу здобула партія Народна ліга (лідер - М. Рахман), яка виступила з програмою надання Східного Пакистану повної регіональної автономії. Намагання правлячих кіл Пакистану перекреслити підсумки виборів і придушити бенгальське національно-визвольний рух військовою силою успіху не мала. 26.03.1971 р. на території Східної Бенгалії було проголошено незалежну державу - Народна Республіка Бангладеш. У ході збройної боротьби, що завершилася капітуляцією пакистанської армії 16.XII 1971 р., восточнобенгальский народ остаточно відстояв свою незалежність.

СРСР був однією з перших держав, що визнали Народну Республіку Бангладеш. 25.1 1972 р. СРСР встановив з Бангладеш дипломатичні відносини. У березні 1972 р. була підписана спільна декларація СРСР і Народної Республіки Бангладеш, визначила сприятливу перспективу співпраці між двома країнами.

Прийшло до влади керівництво країною на чолі з М. Рахканом оголосило програму радикальних соціально-економічних перетворень, носили антифеодальний і антиимпериалистический характер. Були націоналізовані основні галузі пром-сті, банки, торгові підприємства, встановлено контроль над зовнішньою торгівлею, скасовано податок з малоземельних селян, заборонена діяльність правих релігійно-общинних партій, прийнята демократична конституція. В області зовнішньої політики уряд М. Рахмана проголосив принципи неприєднання, мирного співіснування і дружби з усіма народами. У березні 1973 р. відбулися вибори в парламент - Національну асамблею, в результаті яких Народна ліга отримала переважну більшість мандатів (307 з 315).

Загальна економічна відсталість країни, розруха і дезорганізація господарського життя в період збройної боротьби за незалежність, а також ряд руйнівних стихійних лих та інші фактори викликали в Бангладеш глибоку кризу. У цій обстановці М. Рахман на початку 1975 р. здійснив перебудову державно-політичної структури країни: запровадив президентську форму правління, розпустив усі політичні партії, оголосив про створення однопартійної системи і взяв усю повноту влади в свої руки.

15.08.1975 р. група армійських офіцерів здійснила державний переворот, під час якого трагічно загинув М. Рахман. Протягом наступних років перебуває при владі режим проводив курс на дискредитацію політики М. Рахмана, на відмову від проголошеної ним програми соціально-економічних перетворень, на придушення лівих демократичних сил.

21. IV 1977 р. на пост президента країни був призначений генерал-майор 3. Рахман - активний учасник національно-визвольної боротьби. Основою своєї політики він проголосив «програму з 19 пунктів» (досягнення самозабезпечення в економіці, всеосяжний розвиток сіл. госп-ва та ін), головними принципами конституції проголосила прихильність ідеалам ісламу, демократію, націоналізм та соціалізм. В області зовнішньої політики був узятий курс на «розширення дружнього співробітництва з усіма країнами на основі незалежності і суверенітету Бангладеш».

У квітні 1979 р. уряд скасував воєнний стан, а в листопаді 1979 р. - надзвичайний стан в країні, введене в грудні 1974 р. У грудні 1979 р. президент оголосив про проведення так зв. «мирної революції», що включає заходи щодо збільшення виробництва продовольства, ліквідації неписьменності, скорочення приросту населення та ін

Вищий орган законодавчої влади - Національна асамблея (330 членів). На виборах 18.02. 1979 р. найбільше число місць в асамблеї (249) здобула Націоналістична партія. Глава держави - президент (з червня 1978 р. - 3. Рахман).

З липня 1976 р. в країні дозволена діяльність політичних партій. Націоналістична партія - заснована в 1978 р. Ціль партії - боротьба за реалізацію «програми з 19 пунктів». Лідер - 3. Рахман. Народна ліга - створена в 1949 р., виступає за проведення в життя основних принципів політики, проголошених після досягнення незалежності Бангладеш в 1971 р. В 1976 р. відновлено діяльність Мусульманської ліги та Ісламської демократичної ліги - правих релігійно-общинних партій, що виступали в 1971 р. проти незалежності Бангладеш і нині висувають програму «ісламізації» країни. Національна соціалістична партія, створена в 1972 р., займає левоэкстремистские позиції.

Національна народна партія (ННП) - утворена в 1957 р., веде боротьбу за здійснення широких соціально-економічних перетворень в інтересах трудящих. Президент - М. Ахмед.

Комуністична партія Бангладеш (КПБ) - заснована в 1948 році, з 1954 по 1971 р. працювала в підпіллі, з жовтня 1977 р. по листопад 1978 р. була заборонена владою, з березня 1980 р. знову піддається репресіям. Основа діяльності КПБ - боротьба за життєві інтереси народу, за розвиток країни по шляху миру, демократії та соціального прогресу. Генеральний секретар ЦК КПБ - М. Фархад, голова - Моні Сінгх.

У країні розвинене профспілковий, студентське, молодіжний і жіночий рух.

Бангладеш - аграрна країна, св. 80% населення зайнято у сел. госп-ві, в до-ром створюється майже 60% ВНП. Понад 2/з селянських госп-в мають наділи не більше 1 га. Св. 50% сільських жителів є безземельними. Основні с.-х культури - джут (дає майже 70% інвалютних надходжень), рис (під ним зайнято св. 70% всієї оброблюваної площі), цукрова тростина, чай. В 1978/79 фін. р. вироблено: джуту - 1150 тис. т (1-е місце в світі), рису - 12,62 млн. т, пшениці - 486 тис. т, цукрової тростини - 6,9 млн. т, чаю - 34,1 тис. р. Щорічний дефіцит зернових - 1,5-2 млн. т (у 1979 р. - близько 3 млн. т).

В економіці діють 3 сектори: державний, кооперативний і приватний. Пром-сть дає 8-9% ВНП. Переважають джутові, текстильні, цукрові, чайні, цементні і целюлозно-паперові підприємства. Є також металургійний (потужність - 250 тис. т сталі і прокату за рік) і нафтопереробний (потужність - 1,5 млн. м) заводи. Ведеться видобуток газу. В 1978/79 фін. р. вироблено: джутових виробів - 501 тис. т, х.-б. тканин - 88,3 млн. м, мінеральних добрив - 363 тис. т, цементу - 319 тис. т. Пром-сть не забезпечує потреб населення в основних пром. товари.

У 1976-78 рр. при сприянні Радянського Союзу введені в експлуатацію ТЕС «Горазал» потужністю ПО мет., рибний холодильник і завод електрообладнання в р. Читтагонге. Проводяться геологорозвідувальні роботи на нафту і газ.

Довжина жел. доріг - 2,9 тис. км, шосейних - 3,7 тис. км. Провідне положення займає водний транспорт (на нього припадає 75% усіх вантажних і пасажирських перевезень).

Грошова одиниця - така. 15,3 така = 1 дол. (лютий 1980 р.).

Вартість імпорту майже в 3 рази перевищує вартість експорту. Різниця покривається за рахунок іноземним грома. допомоги. Основні статті експорту - джут і джутові вироби, шкіри, чай, папір; імпорту - нафта і нафтопродукти, чавун, вугілля, верстати та обладнання, бавовна, продовольство. Головні торгові партнери: США, Англія, Пакистан, Японія, ФРН, Індія, СРСР.

Річний дохід на душу населення - один з найнижчих у світі - 729 така в 1978/79 фін. р. (на базі цін 1972/73 р.). Ок. 80% населення неграмотне.