• admin
  • Комментариев: 0
  • Просмотров: 317
  • 8-09-2015, 22:44

Держава в Карибському морі, розташоване па однойменному острові і більше 1600 прилеглих островах. Територія — 110,9 тис. кв. км. Населення — св. 9,7 млн. Столиця — Гавана (близько 2 млн. жит. у межах Великої Гавани). Держ. мова — іспанська.

Куба відкрита в 1492 р. X. Колумбом і майже 400 років перебувала під колоніальним пануванням Іспанії. В результаті широкого народного повстання, що спалахнуло в 1895 р. під керівництвом X. Марті і А. Масео, і іспано-американської війни Куба була проголошена незалежною республікою (1902 р.), але фактично перетворилася на напівколонію США. Протягом ряду десятиліть кубинський народ, піддавався жорстокій експлуатації, не припиняв боротьби проти американського імперіалістичного гніту, місцевої олігархії і кривавих диктатур, що насаджувалися США. Під впливом Великої Жовтневої соціалістичної революції в 1925 р. на Кубі створена перша марксистсько-ленінська партія.

26.УП 1953 р. група молодих кубинських патріотів на чолі з Фіделем Кастро почала штурм казарм Монкада в р. Сантьяго-де-Куба, поклавши початок збройної боротьби проти кривавої диктатури Батісти, а наприкінці 1956 р. розгорнула партизанську війну в горах Сьєрра-Маестра, що призвела до створення Повстанської армії. 1.1 1959 р. диктатура Батісти була повалена. На Кубі перемогла народно-демократична, аграрна, антиімперіалістична революція, що відкрила нову еру в історії країни. Революція повністю відновила нац. суверенітет Куби, покінчила з іноземним грома. втручанням у її внутрішні справи. Вона зруйнувала політичний і військовий апарат тиранії, ліквідувала соціальний лад, заснований на експлуатації людини людиною. В 1959-60 рр .. була проведена радикальна аграрна реформа, націоналізовані пром-сть, транспорт, банки, торгівля, вжиті заходи по ліквідації безробіття і поліпшенню соціального становища трудящих. У квітні 1961 р. кубинська революція була проголошена соціалістичною.

Куба проводить політику, яка базується на принципах марксизму-ленінізму і пролетарського інтернаціоналізму, вона входить у світову соціалістичну співдружність, що представляє собою найважливіший фактор у забезпеченні її незалежності і всебічного розвитку. Успіхи в соціалістичному будівництві, всемірне зміцнення братерської дружби, розширення співробітництва з Радянським Союзом (дипломатичні відносини з СРСР відновлені 8.У 1960 р.) та іншими соціалістичними країнами, вступ у 1972 р. в РЕВ стали запорукою значного зростання міжнародного авторитету Куби. Нині вона має дипломатичні відносини майже з 120 країнами світу, в т. ч. з 16 державами Західної півкулі. Куба бере активну участь в русі неприєднання, рішуче підтримує народи Африки, Азії і Латинської Америки, що борються за своє нац. визволення, проти імперіалізму, колоніалізму і неоколоніалізму. У вересні 1979 р. в Гавані успішно пройшла VI Конференція глав держав і урядів неприєднаних країн.

Будівництво соціалізму на Кубі ссдется при постійно укрепляющихся зв'язки з СРСР та іншими соціалістичними країнами. У розвитку і зміцнення радянсько-кубинської дружби найважливішу роль відіграють зустрічі та бесіди Генерального секретаря ЦК КПРС, Голови Президії Верховної Ради СРСР товариша Л. В. Брежнєва і Першого секретаря ЦК КП Куби, Голови Державної ради і Ради Міністрів Республіки Куба товариша Фіделя Кастро.

Подією величезного історичного значення з'явився I з'їзд Комуністичної партії Куби (грудень 1975 р.). Про; підбив підсумки соціалістичного будівництва, визначив перспективи подальшого розвитку країни, поставив завдання зміцнення і розвитку соціалістичної державності.

На всенародному референдумі 15.11 1976 р. була схвалена нова конституція, у до-рій Республіка Куба проголошена соціалістичною державою робітників, селян та інших працівників фізичної і розумової праці. Вся влада в країні належить трудящому народу. В республіці 14 провінцій, що об'єднують 169 муніципій.

У жовтні — листопаді 1976 р. вперше в історії країни проведені вільні, демократичні вибори органів народної влади. Найвищий орган держ. влади і єдиний законодавчий орган — Національна асамблея народної влади. Національна асамблея обирає Державний рада, голова к-рого є главою держави і уряду — Ради Міністрів, вищого виконавчого і адм. органу країни. Голова Державної ради і Ради Міністрів — Фідель Кастро Рус.

Комуністична партія Куби, — керівна сила суспільства і держави, організований марксистсько-ленінський авангард робочого класу. Перший секретар ЦК Компартії Куби — Фідель Кастро Рус. Центральний орган — газета «Гранма».

Найважливіші громадські організації: Профцентр трудящих Куби, Союз молодих комуністів, Комітети захисту революції, Федерація кубинських жінок, Національна асоціація дрібних землеробів, Федерація університетських студентів.

Куба — аграрно-індустріальна країна. Її надра багаті нікелем, кобальтом, марганцем, залізом, міддю, хромом, кам'яною сіллю, мармуром та іншими мінералами.

Виконуючи рішення і з'їзду партії по економічному і соціальному розвитку країни, спрямовані на створення матеріально-технічної бази соціалізму, кубинський народ домігся значних успіхів у зміцненні економіки і підвищення матеріального добробуту трудящих.

Незважаючи на цілий ряд труднощів, пов'язаних насамперед з неконъюнктурой на мироном капіталістичному ринку (низькими цінами на основний продукт кубинського експорту — цукор і зростаючими цінами на машини, обладнання і товари, що купуються Кубою в капіталістичних країнах), з несприятливими погодними умовами — ураганом «Фредерік» і посухою в ряді районів країни, з ураженнями близько чверті плантацій цукрового очерету і тютюну специфічними захворюваннями рослин, а також з проблемами організації та планування трудової дисципліни, ефективності управління, в 1979 р. зроблено великий крок у розвитку народного господарства країни. Приріст валового суспільного продукту становив у 1979 р. близько 4,5 — 5%, введені в дію 67 великих пром. об'єктів, у т. ч. нові енергетичні потужності, підприємства машинобудування, будівельних матеріалів, текстильної та харчової пром-сті. Розвивається основна галузь пром-сті — цукрова: пущені в експлуатацію 2 нових цукрових заводи і завершується будівництво ще двох заводів, з допомогою СРСР здійснюється реконструкція старих заводів і будівництво машинобудівної бази галузі. Вироб-під цукру в 1979 р. склало близько 8 млн. т. Великі успіхи досягнуті в розвитку електроенергетики: ввійшли в дію нові енергоблоки на теплоелектростанціях в Мариеле, Сан-тьяго-де-Куба, Сьенфуэгосе і Нуэвитасе загальною потужністю 269 мет. Протяжність ліній електропередачі досягла 36,2 тис. км, перевищивши дореволюційний рівень майже в 3 рази. Ведуться підготовчі роботи по спорудженню при сприянні СРСР першою на Кубі атомної електростанції. Обсяг продукції машинобудування збільшився за рік на 15%, у т. ч. тростниковзуборочных комбайнів—у 2 рази, автобусів — на 25%, ж.-д. вагонів — на 40%, обладнання для зрошення земель — в 2,5 рази. Триває будівництво за сприяння СРСР та інших країн — членів РЕВ двох нових нікелевих заводів і реконструкція двох діючих заводів. У 1980 р. пущено в експлуатацію новий цементний завод р. Сьенфуэгосе потужністю 1,8 млн. т у рік і перша черга цементного заводу в Мариеле потужністю близько 700 тис. т. Загальна потужність підприємств по произ-ву цементу збільшилася вдвічі. Наприкінці 1979 р. почав видавати продукцію найбільший в країні текстильний комбінат р. в Санта-Клара річною потужністю 60 млн. кв. м високоякісних тканин. Неухильно зростає вироб-во найважливіших видів с.-г. продукції.

Досягнення кубинського народу в економічній і соціальній областях чітко видно при порівнянні основних підсумків розвитку країни за 4 роки поточної п'ятирічки з відповідними показниками за попередні 5 років. Так, загальний обсяг капіталовкладень зріс па 40% (в т. ч. в пром-сть — вдвічі). Вироб-во сталі збільшилося з 1,066 тис. т до 1,3 млн. т (зростання на 22%), електроенергії — з 28.5 млрд. квт-год до 32,8 млрд. квт-год (на 12%), цементу — з 8,2 млн. т до 10,5 млн. м (на 22%), добрив — з 3,65 млн. р до 4.2 млн. тонн (на 15%), автобусів — з 5485 до 7340 шт., холодильників— з 181 тис. до 190 тис. шт., радіоприймачів — з 220 тис. до 470 тис. шт., телевізорів — з 27 тис. до 162 тис. шт.; заготовки цитрусових— з 800 тис. т до 1100 тис. т, вироб-під молока — з 2,4 млрд. л до 2,9 млрд. л (на 18%), м'яса — на 50-70%, овочів — з 2 млн. т до 2,5 млн. т. Площі під зрошенням збільшилися з 144,7 тис. га до 241,2 тис. га; улов риби — з 725 тис. т до 744 тис. т. За 4 роки в країні випущено стільки ж цукру, тканин, готового одягу й взуття, скільки їх було вироблено за всі попередні п'ятиріччя.

Комуністична партія і уряд Куби докладають великі зусилля, спрямовані на розвиток освіти і охорони здоров'я, на підвищення матеріального і культурного рівня трудящих. За 4 роки п'ятирічки в країні побудовано близько 200 нових дитячих садків, майже вдвічі збільшилася кількість студентів у вузах. Тільки в 1979 р. завершено будівництво 125 нових шкіл (у т. ч. 52 інтернату), 17 лікарень і поліклінік, близько 20 тис. квартир. Значно збільшився продаж населенню товарів тривалого вжитку: телевізорів і радіоприймачів, холодильників і пральних машин.

Велика увага приділяється розвитку транспорту і зв'язку. Дорожня мережа збільшилася за роки революції більш ніж в 3 рази і становить зараз св. 34,2 тис. км. Здійснюється реконструкція жел. дороги та автостради Гавана — Сантьяго-де-Куба, а також морських портів Тоннаж торгового флоту зріс більш ніж у 13 разів. Через всю країну (на 1800 км) прокладається кабель зв'язку, к-рий зв'яже між собою головні міста провінцій, а також важливі економічні і культурні центри.

Грошова одиниця — песо. 1 песо = 90 коп. (на лютий 1980 р.). Куба підтримує зовнішньоекономічні і торговельні відносини більш ніж з 80 країнами. Основні статті експорту — цукор-сирець, никелесодержащая продукція, тютюн і тютюнові вироби, імпорту — продовольчі товари, машини, пром. обладнання, транспортні засоби, нафта й нафтопродукти. Понад 83% внешнеторг. обороту Куби припадає на соціалістичні країни. 1-е місце у зовнішній торгівлі країни займає СРСР (близько 70%). Оборот радянсько-кубинської торгівлі збільшився з 160 млн. крб. у 1960 р. до 4.3 млрд. руб. в 1979 р. СРСР надає Кубі широке економічне і науково-технічне сприяння в розвитку багатьох галузей пром-сті, сіл. госп-ва, транспорту і зв'язку, у підготовці нац. кадрів, у розвитку освіти, науки і культури.