• admin
  • Комментариев: 0
  • Просмотров: 627
  • 19-06-2014, 00:54

Найбільша в світі гірська система суші Гімалаї - Каракорум, до складу якої входять 14 піків висотою понад 8000 метрів.

 Тибетське плоскогір’я - найвище плоскогір’я в світі. Його середня висота сягає приблизно 4875 м, площа близько 2 млн. км2, а загальна висота численних хребтів 67 тис. метрів.

 Тибетське нагір’я - найбільше плато розташоване в Центральній Азії Його висота сягає близько 4900 м, а площа приблизно 1 850 000км2.Гімалаї - найбільша і найвища гірська система світу, розташована між Тибетським нагір’ям і Індо - Гангською рівниною. ЇЇ довжина становить понад 2400 км, ширина доходить до 350 км. Після землетрусу 1965 року окремі вершини стали більші. Цікаво, що Гімалаї переміщуються на північ приблизно на 2 см за рік.

 Джомолунгма - найвища точка Землі, яка знаходиться в Гімалаях, на кордоні Непалу й Китаю. Її висота сягає 8848 м. У перекладі з тибетського Джомолунгма означає "матір богів Землі" Уперше Джомолунгма була підкорена 29 травня 1953 року. Багатьом альпіністам це коштувало життя. Першою жінкою, яка підкорила Еверест без сторонньої допомоги і без кисневих приладів, стала в 1955 р. 34-річна англійка Аліссон Харгривс. А 26 жовтня 1992 р. на Еверест вперше одинаком зійшов український альпініст Ігор Свергун з Харкова.

 
 Чогорі
 - друга за  висотою вершина світу,  розташована в  Центральній частині  хребта Каракорум. Її  висота сягає 8611  метрів. Уперше Чогорі  була підкорена в 1954  році італійськими  альпіністами Л.Лачеделлі й А.Компаньйоні.

 Малайський архіпелаг - найбільший архіпелаг у світі. Він знаходиться в південно-східній Азії. Загальна довжина Малайського архіпелагу становить приблизно 5600 км, він нараховує близько 10 000 островів.

 Оптимістична печера - печера, що займає друге місце в світі за довжиною. Вона розташована на заході Подільської височини в Україні. Її довжина близько 165 кілометрів. Крім цього, Оптимістична печера найбільший підземний лабіринт на землі. Печера Жан-Бернар - найглибша в світі. Знаходиться в Савойських Альпах, у Франції. Глибина Жан-Бернар близько 1600 м. Свою назву печера одержала на честь спелеологів, що загинули під час її дослідження.


  Саравак-Чеймбер   була відкрита в 1980  році британсько-  малазійською  експедицією. Її довжина  700 м, середня ширина  близько 300м, а висота  майже 70 метрів.

  Найвищий в світі сталагміт знаходиться в печері Красногорська біля Рожняви, Словаччина. Його висота 32 метри.

 Каньйон Вікос - найглибший каньйон, розташований у горах Піндос у Греції. Він має глибину близько 900 метрів, тоді як ширина становить усього 1100 м.

 Чудо-пагорб - пагорб, розташований на півночі Португалії. Свою назву він одержав за те, що щодня рівно з 16 до 17 години тут іде дощ. Багато вчених намагаються пояснити це чудо природи, але поки це їм ще не вдалося.

 Кам’яна голова - одне з чудес, створених природою на лівому березі річки Дністер, що впадає в Чорне море. Високий лівий берег Дністра на кордоні Хмельницької і Чернівецької областей ніби підпирають фантастичні вапнякові скелі, схожі на стовпи. Їхня висота досягає 20-30 метрів. В гирлі річки Смотрич вапнякові стовпи поступаються великій брилі, що нагадує шістнадцятиметрову голову велетня.

 Пушкінський профіль - майстерно вирізана силами природи гора, яка знаходиться в Дагестані. Її вершина має форму голови і дуже нагадує профіль О. С. Пушкіна. Цей воістину унікальний витвір природи охроняється державою. А селище, що розташоване недалеко від "пушкінського профілю", називається Ізбербаш, що в перекладі означає "слід однієї голови".


   Красноярські  стовпи - це скелі на  правому березі річки  Єнісей у декількох  кілометрах від міста  Красноярська. Вони  тягнуться на 470 км2 і  нараховують не менше  ста скульптур,  створених природою.Ці витвори різні за формою і висотою, але усі вони складаються з рожевого граніту. Учені припускають, що гірські породи, з яких створені стовпи, утворились близько 450 млн. років тому внаслідок підняття з глибин землі розплавленої лави. Але магма не пройшла крізь земну кору і не вилилась на її поверхню, а тільки підняла верхні шари вапняків і піщаників, а потім застигла в звивистих тріщинах. Протягом сотень тисяч років узвишщя видувалися вітрами і розмивалися дощовими і талими водами, а тверда гірська порода - граніт - залишалася незмінною. З усього різноманіття скульптур виділяється "дід", який здіймається на 590 м над Єнісеєм. Свою назву ця кам’яна брила одержала за разючу подібність зі старим. Але "дід" не самотній, по сусідству знаходяться не тільки "бабуся" й "онученята", а й безліч інших "членів кам’яного сімейства". Крім цього, особливої уваги заслуговують і так звані стовпи "пір’я", які зовні нагадують різні види птахів і тварин. Сьогодні цей район є заповідником. Крім своєрідного музею, тут зібрані всі представники рослинного і тваринного світу Сибіру. Річкові стражники - гранітні скелі, схожі на людські фігури. Вони піднімаються на вершини гори Мань-Пупу-Ньєр, яка здіймається над джерелом найбільшої річки Печори. Серед місцевого населення існує легенда, яка розповідає про те, що гранітні скелі на вершині гори - казкові велетні, які ретельно охороняють спокій Печори і нікому не дозволяють перервати її плин.

 
 Вапнякові джунглі
 -  величезний вапняковий  ліс, розтаований у  Південному Китаї.  Кам’яні брили густо  вкриті зелено - чорними  лишайниками, що  робить їх схожими на  дрімучий ялиновий ліс. Місцеві жителі називають його ШІ Лін, що в перекладі з китайської означає "кам’яний ліс". Учені припускають, що це чудо природи утворилось мільйони років тому. Колись величезна улуговина, де зараз розташований кам’яний ліс, була заповнена товщею вапняків, які під впливом підземних і плинних вод поступово були розділені.

 Соляний гігант - це гора Ходжа-Мумін, яка знаходиться на південному заході Таджикистану. Гора являє собою величезну брилу солі і за формою нагадує здоровенний гриб, на шапці якого можна вмістити ціле місто. Тут у деяких місцях можна зустріти розкішні природні палаци, створені потоками води. Висота соляного гіганта становить близько 900 м, завдяки чому її видно за десятки кілометрів.